Теодор Микитин "Писар Імхотеп" ("Історичні повісті")

•  
• "Підкорений народ повинен задавольнятися малими знаннями, бо великі породжують бунтарські мислі, за якими ідуть вчинки, а розумний не підрубає гілляку, на якій сидить".
• "Не квапся завчасно дарувати своє серце одній людині, бо не вистачить його для інших. У житті зустрінеш людей, од яких воно відверненться і до яких прихилиться".
• "Чого людина найменш сподівається, те може її спіткати".
• "Старість думає про тойбічне життя, молодість про земне, якого без любові не буває"
• "Хто задовольниься малим, заслуговує більшого".
• "Золото і почесті роблять людей підлими".
• "Але чому любов така всевладна? Полонить серце, душу, і ніхто - найбільші мудреці чи злидар - неспроможний визволитися від неї. А втім, вона така прекрасна, що люди самі шукають її. Це єдина радість і єдине щастя в їхньому житті".
• "Війна.... Страшне це слово, а ще страшніше горе, яке несе вона людям. Там, де буяло життя, залишаються згарища і цвинтарища, де колосилися хліба - столочені кінськими копитами поля.".