Війна увірвалася у життя Мар'яниної родини: чоловік не повернувся з фронту.... Самотня жінка мріяла, щоб хоч її діти побачили світле майбутнє. Та не судилося. Фашисти лютували особливо, коли їм чинили опір: заганяли людей мов худобу на бойню, убивали з кулеметів, спалювали живцем! У жахливому полум'ї зникали не лише села, але й надії на світле майбутнє!
- " Отож узимку ждали літа, а наробившись за літо, ждали зиму. у тяжких трудах виконували п'ятирічні плани, так і не дочекавшись нового хорошого життя. Та все ж частенько зимовими вечорами, коли разом співали та говорили, заглядали наперед через роки - шукали хоч для дітей те світле майбутнє, про яке говорили по радіо і співали в нових радянських піснях. Прості селяни й зараз не жили, а намагалися вижити, підтримуючи одне одного і словом, і ділом, бо всі вони - частина тієї доброї і працьовитої родини, яка має найкращу у світі назву - УКРАЇНА"
Немає коментарів:
Дописати коментар